![https://i.mycdn.me/image?id=854666919055&t=3&plc=WEB&tkn=*E4Rm3JJ6ea13il_tCg9mIL2Abc8](https://i.mycdn.me/image?id=854666919055&t=3&plc=WEB&tkn=*E4Rm3JJ6ea13il_tCg9mIL2Abc8)
Приблизно о 4 годині 40 хвилин 7 квітня Сполучені Штати Америки завдали масованого ракетного удару по військовому об’єкту урядових сирійських сил на території самої Сирії. Два американські військові кораблі, перебуваючи в оперативному районі в східній частині Середземного моря, випустили по території Сирії 59 крилатих ракет типу BGM-109 Tomahawk. Ракети зруйнували авіабазу «Шайрат» військово-повітряних сил (ВПС) збройних сил Сирії в районі міста Хомс. За даними Пентагону, 58 із 59 випущених ракет уразили визначені цілі… Внаслідок удару знищено від дев’яти до одинадцяти літальних апаратів, які були на авіабазі, сім місць зберігання боєприпасів та палива, чотири комплекси ППО ближньої та середньої дальності дії, радіолокаційні станції, до восьми одиниць іншої техніки, зруйновано низку будівель та інженерних споруд аеродромної інфраструктури (загальна кількість — 40). Також Міністерство оборони Сирії визнало загибель 10 своїх військовослужбовців, серед яких один бригадний генерал (командир бригади ППО). Своєю чергою чинний Президент США Дональд Трамп, який і дав наказ застосувати військову силу, в своєму зверненні до американського народу назвав причиною ракетного удару по авіабазі застосування сирійськими урядовими військами хімічної зброї. Нагадаємо, 4 квітня від авіаційних ударів, завданих урядовими сирійськими військами у районі міста Хан-Шейхун у провінції Ідліб (контролюється збройними формуваннями сирійської опозиції), загинуло близько 80 осіб, 25 з яких — діти. Під час медичного розтину тіл загиблих було достовірно встановлено, що причиною їхньої смерті стало застосування бойової отруйної хімічної речовини — зарину. За словами Дональда Трампа, достовірно встановлений факт застосування хімічної зброї став «…перетином своєрідної червоної лінії нинішнім режимом сирійського диктатора Башара Асада». На його переконання, США повинні запобігати поширенню і застосуванню смертельно небезпечної хімічної зброї. Показово, що ще 2012 року колишній глава Білого дому Барак Обама попереджав, що коли режим Асада застосує в ході конфлікту отруйний газ, США, безумовно, втрутяться в те, що відбувається в Сирії. Як бачимо, воєнно-політичне керівництво США, навіть попри певні розбіжності між республіканцями та демократами щодо методології розв’язання сирійського конфлікту, цілком послідовне у своїх цілях та прагненнях. Більше того, у своєму листі до Конгресу стосовно ракетного удару по авіабазі в Сирії американський президент висловив готовність «за потреби» рішуче реагувати на події в Сирії. Таку саму думку висловила під час термінового засідання Ради безпеки ООН постійний представник США при ООН Ніккі Хейлі. Саме тому реакція Кремля на цей американський сюрприз була схожою на істеричний напад. Від розгубленого путінського «…это акт агрессии и нарушение международного права» до істеричних заяв про готовність «у разі подальшої агресії відповідати адекватно…». Воно і зрозуміло. Стільки зусиль та грошей витрачено паном Путіним, щоб продемонструвати всьому світу «країну, яка встала з колін», зокрема й у Сирії, куди доправили ціле угруповання військ (за оцінками світових експертів, щорічні витрати РФ на військову кампанію у Сирії становлять не менше ніж 2 млрд доларів), і от прилітають кілька десятків «Томагавків» — і всі ці витрати та зусилля виявляються марними. Американська ракетна увертюра на авіабазі «Шайрат» у Сирії — хльосткий геополітичний ляпас нинішньому не зовсім адекватному режиму в Кремлі. Результати вояжу американських «Томагавків» у гості до Асада досить боляче вдарили по надто роздутому самолюбству Путіна. До речі, американці попередили росіян про удар по авіабазі (за 2,5 години до перших вибухів на ній), формально виконавши вимоги Меморандуму про уникнення зіткнень та безпеку в сирійському повітряному просторі, який раніше підписали з РФ. Мало того, офіційні представники Пентагону заявили, що зробили «…все можливе, або уникнути влучань саме по російських об’єктах і звести можливі людські втрати до мінімуму». Американські «Томагавки» не лише знищили сирійську авіабазу, вони вдарили по міжнародному авторитету Росії. По-перше, в багатьох виникло запитання: де були розрекламовані російські засоби ППО, коли кілька десятків уже не нових американських крилатих ракет (КР «Томагавк» була прийнята на озброєння армії США ще 1983 року) ніби ніж крізь масло пройшли всі заслони та «куполи» ППО, побудовані росіянами в Сирії? Що сталося з усіма цими модифікованими ЗРК С-300, новітніми С-400 та вбивчими «Панцирями-С1»? Що їм завадило дати відсіч «зухвалій американській воєнщині»? Крилата ракета (КР) «Томагавк» (англ. Tomahawk — бойова сокира північноамериканських індіанців) — сімейство американських багатоцільових високоточних дозвукових крилатих ракет великої дальності стратегічного і тактичного призначення підводного, надводного, сухопутного та повітряного базування. Здійснює політ на гранично малих висотах з обгинанням рельєфу місцевості. Перебуває на озброєнні кораблів і підводних човнів ВМС США, використовувалася в усіх значних воєнних конфліктах за участю США з моменту її прийняття на озброєння 1983 року. Адже ще в жовтні минулого року офіційний представник Міноборони Росії генерал-майор Ігор Конашенков лякав, що повітряне прикриття російських та сирійських військових баз у Сирії здійснюється зенітними ракетними системами С-400 і С-300, радіус дії яких «…може стати сюрпризом для будь-яких невпізнаних літаючих об’єктів», запевняючи представників світових ЗМІ в тому, що «…над Сирією створено надійний протиповітряний купол». Як виявилося, нинішня республіканська адміністрація Білого дому, на відміну від минулої демократичної, не з лякливих, а хвалені російські ЗРК та ЗРПК С-300, С-400 та «Панцир-С1» (який, до речі, був створений для боротьби із КР і прикривав авіабазу «Шайрат») проти американських «Томагавків», м’яко кажучи, малоефективні. Принаймні наявність цих «грізних» зразків російського озброєння не завадила «сокирам» покарати путінського союзника за відверте звірство, яким є застосування хімічної зброї проти мирного населення. По-друге, наслідки американського удару по сирійській авіабазі не обмежені лише ганебним фіаско російської ППО. Щойно ударна хвиля від вибуху «Томагавків» досягла Московської біржі, на ній одразу ж обвалилося котирування акцій і держоблігацій РФ. За підсумками торгів 7 квітня, загальний індекс ММВБ знизився на 1,68%, а сумарна вартість акцій, які входять у нього, зменшилася на 169 мільярдів рублів, повідомили російські «Известия». Індекс РТС, що відображає валютну ціну найбільших російських компаній, також відчутно «схуд» — за день на $ 4,4 млрд, а падіння індексу на 3,07% стало другим найбільшим за останній рік. Це нагадувало фінансове цунамі. Зниження котирувань почалося з перших же хвилин сесії і прискорилося до кінця дня. Скочування вниз очолив «Сбербанк», який подешевшав на 3,58%, або 114 млрд рублів. «Газпром» втратив 1,38% капіталізації, або 40 млрд рублів. На 2,17% дешевшими стали акції компанії «ЛУКОЙЛ», на 0,59% впала «Роснефть». Слідом за акціями рекордне з початку року падіння котирувань було зафіксовано й на ринку російського державного боргу. Лише інформаційне повідомлення агенції Reuters (яка посилалася на неназване джерело в Пентагоні) про те, що удар по авіабазі «Шайрат» був виключно «разовою акцією» США і подальша ескалація бойових дій не планується нинішньою американською адміністрацією, заспокоїло і російську біржу, і фондовий ринок… Звісно, все це зовсім не тішить багатьох пересічних «імперців» у Росії. Адже одночасний провал у військовій сфері та вибухоподібні «фондові збитки» (їхній загальний розмір сягнув, за різними оцінками, 169–244 млрд рублів) через один ракетний удар США по союзнику Путіна в Сирії засвідчили, що перш ніж «диктувати свою волю всьому іншому світу» або принаймні пробувати це робити, слід тверезо оцінити власні сили в багатьох сферах, а не покладатися виключно на усміхнені «Іскандери». Але чи врахує в подальшому Путін «урок Шайрата» — невідомо. А пихатість є не надто допоміжною у реалізації великодержавних амбіцій правлячого режиму Росії…
|