|
 Категории каталога |
|
|
ГРА В «ПОКЕР»
Події, що відбулися на сесії міської ради, яку потрясно провели напередодні державного свята з нагоди 16-ї річниці ухвалення тексту до Конституції України, просто не можуть не хвилювати рубіжанську громаду. Власне, регіональні інтернет інформаційні сайти рясніють новиною, що рубіжанська міськрада, себто регіонали, шляхом поіменного голосування висловили меру недовіру – від імені, ніби, громади нашого міста.
Звичайно, зараз почнуться різні тралі-валі - про, з одного боку, не правове здійснення процесу «висловлення не довіри», з іншого , про правове і т. д. Але факт лишається фактом. Недовіра. Імпічмент. Зрозуміло, що тими тралівальними балачками якась частина громадян буде так чи інакше перейматися і робити вибір. Хто гірший, комуністи чи регіонали.
Ось скоро мажоритарні кандидати вилізуть, ні, не так, де які вилізуть з нор, а інші злізуть з Олімпу. Я вже бачу їх на горизонті, вони наближаються з торбами на плечах; йдуть до виборців, несуть гостинці і червоне слівце. А у цей час або трішки згодом – по команді «Тепер можна, давай!» у Рубіжному ремонтуються дороги. Робота просто кипить.
До речі ця ситуація, з недовірою, може як зашкодити меру - у політичному сенсі – так і послугувати на користь. Інакше кажучи, не лише йому особисто, а більшою мірою комуністам - під вибори до ВР.
Адже є очевидним, що рубіжанські виборці, котрі на минулих виборах голосували за ПР, і, які розчарувалися у своєму виборі, на осінніх виборах без жодних сумнівів будуть голосувати за комуністів. Якщо підуть на виборчі дільниці, звичайно.
Щоб мати кращу видимість рибок у акваріумі потрібна добра прозорість води. Для того, хто, абсолютно не бачачи акваріумного дійства, натомість добре бачачи, що кожного разу підсипаний до кормушки корм безслідно зникає, настає час, коли це становище набридає. Дивно, але набридає насамперед не тому що стає шкода витраченого власного життя на здобуття корму, а тому що немає видимості, прозорості; а відтак, немає й розуміння. І якраз відсутність прозорості народжує питання, не вирішення якого в свою чергу починає генерувати розчарування, нетерпимість, ненависть і на кінець - гостре бажання позбутися цього становища. І спосіб тут, не головне. Головне – результат.
Щоб рубіжанській громаді зрозуміти, що відбувається з кар’єрою міського бугра, потрібно враховувати усі нюанси, котрі можуть бути пов’язані з майбутніми виборами. Тут слід також не забувати, що українська влада ще й досі перебуває заложницею у гри в демократію. І на сьогодні наша влада має вигляд приблизно такий, як купа мокриць, які від кожного освітлення свого звичного існування, потрапляють у шокований стан. Оговтавшись від світлового шоку, мокриці спрямовують свої зусилля, щоб в подальшому можна було б якимось чином з махлювати на правилах гри у демократію.
Лишень як цікаво поглянути на рубіжанську сесійну гру в «демократію» від 27 червня. Виходить, що у разі проведення сесії при освітленні, себто перед камерами, жертвою стає група депутатів, а якщо у темну, то жертва мер.
Мені пригадався час, коли товариш Козюберда, ще не будучи мером, на питання: що він зробить з - за його словами злочинцем - Бусінковим, коли стане мером?, відповідав: ми розберемося з ним по своєму, мовляв, за це не переживайте. Мабуть, у комуністів, як зрештою й у регіоналів, по своєму - означає у темну?
Хлопці й дєвачкі - з будівлі міського управління - граються. У той час коли місто захлинається від тотальної корупційної діяльності державних посадовців -
від няньки, медсестри й до мера, у будівлі міського управління - граються. У карти. В покер. Роздає посади, потім питає: хто скільки заказує взяток?!
Андрій Сокирка.
|
| Категория: Новости города Рубежное | Добавил: SOKYRA (30.06.2012)
|
|
Просмотров: 1191 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
|
|
Подписаться
