|
 Категории каталога |
|
|
Маніпуляції з текстом протокольного документа. Або, що рухає рубіжанськими бюрократами.
Колишні комсомольці - вчорашні парубки та дєвачкі, а сьогоднішні бюрократи, ті що, як багато хто звик думати, нічого не дєлают (звертаюсь до адм. сайту: вимкніть програму, яка не дозволяє написати українське слово "р-о-б-л-я-т-ь"), і ті, що сьогодні керують у Рубіжному.
На самому ділі працюють і переймаються тяжкими трудами, які головним чином спрямовані на те, якби по чесніше обдурити громаду. Маніпуляції з словами тексту у документах, що висвітлено у інформаційному матеріалі «Подделка в протоколе решении на общественных слушаний от 16.03.2012 года» є тому доказ.
Скоріш за все, вони часто згадують крилату фразу своїх батьків : «Учись, дитино, його за плечима не носить». А потім задаються питанням: якби так зробити, щоб те, чого вже навчився, вистачило на все розкішне й довге життя? Відповім: ніяк.
Також слід враховувати, для повного розуміння загальної картини, той факт, що вони, вчорашні парубки й дєвачкі, виховувалися по славній совковій методиці, яка базувалася на таких життєвих переконаннях, які сповідували деякі совєтські герої, наприклад, такі, як відданий спільній справі Павлік Морозов. Який, заради незрозуміло чого, здав чекістам свою рідну сім’ю, яка всього на всього мала іншу думку у державотворчому баченні.
Або, як передовик-трудівник Стаханов, який за одну зміну у шахті, надірвавши собі сраку, наковиряв рекордну кількість вугілля. Йому, жопорвану, дали значок і славу, а його колегам шахтарям підвищені норми.
У таких людей особливий, люмпенський, підхід як до роботи так і до вирішення питань, які стосуються відносин між державою і громадою. Для них найголовніше – своя посада. А через те, щоб не потрапити у немилість до свого начальника, який може позбавити їхнього фетишу(посади), ці люди здатні на найдраматичніші речі.
І для них не грає важливої ролі не тільки те, що запущена ними ж драма пригнічує кожного окремого громадянина, а й те, що усвідомлюючи, що їхній же вчинок (драма) розчавлює їхню ж людську гідність, вини свідомо йдуть на цю драму, користуючись примарною надією, що їхнє пожирання власного ж гівна (драми) не буде зрозуміло широкому загалу.
Можливо, відразу й не буде зрозумілим, але з часом усе таємне стає явним. А коли висвітлюється на широкий загал чітко сформульована й зрозуміла всім їхня особиста драма, тобто таємне вживання власного побічного продукту від своєї життєвої діяльності, то стає явним, що це скорочує люмпенам час їхнього ганебного існування у цьому світі.
Андрій Сокирка
|
| Категория: Статьи на разные тематики | Добавил: SOKYRA (24.03.2012)
|
|
Просмотров: 1093 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
|
|
Подписаться
